17 листопада 2017 р. з ініціативи учасників студентського наукового гуртка “Фінансові проблеми страхування та страхового ринку” і професорсько-викладацького колективу кафедри фінансів суб’єктів господарювання і страхування ТНЕУ відбулось засідання круглого столу на тему: “Кібер-страхування: новітній інструмент ризик-менеджменту”.

Метою проведеного даного наукового заходу було обговорення студентами, викладачами і практиками проблем і пропозицій, що стосуються особливостей страхового покриття кібер-ризиків.

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів суб’єктів господарювання і страхування ТНЕУ – Ольга Володимирівна Кнейслер, обґрунтовуючи необхідність проведення наукового заходу, звернула увагу присутніх на те, що у контексті глобалізації відбувається збільшення міжнародної торгівлі, зростання масштабів і темпів переміщення капіталів, виникнення світових фінансових ринків, які цілодобово працюють у реальному часі. Це відбулося багато в чому завдяки сучасним технологіям і мережі інтернет, які дозволили подолати відстань, кордони і час для обміну активами, ідеями і науковими розробками.

Однак глобалізація має і негативні сторони, одна з яких ─ хакерські атаки. Кібер-злочинність давно вийшла поза межі, втратила національність і зламала мовні бар'єри. В останні кілька років суттєво збільшилася кількість кібер-атак на українські організації. Метою хакерів стають не тільки державні інститути і підприємства, а й приватний сектор. З даними ризиками необхідно працювати і шукати шляхи їх оптимізації. Для таких цілей існують три основних напрямки: технологічні рішення безпеки, просвітницька робота в сфері протидії та профілактики кібер-злочинів, а також кібер-страхування.

Основним завданням кібер-страхування є захист від великомасштабної хакерської атаки. Цей вид страхування забезпечує фінансовий механізм відновлення після великих збитків, допомагаючи підприємствам повернутися до нормального функціонування, збереження стабільності, платоспроможності і зниження втрат у результаті перерви у виробництві.

З вітальним словом до учасників круглого столу виступили запрошені гості: декан факультету фінансів ТНЕУ – Андрій Ярославович Кізима, директор Тернопільського агентства СК «ТАС» –Наталія Зіновіївна Яцишин, спеціаліст з ризикового страхування Тернопільського агентства СК «ТАС» – Ірина Дмитрівна Генцьорська, представник «ПрАТ СК «ПЕРША» – Лариса Іванівна Вітюк, голова Правління кредитної спілки «КАЛИНА» – Олег Орестович Луцишин, директор Тернопільської дирекції «ПрАТ СК «Арсенал Страхування» – Святослав Васильович Козловський.

Усі доповіді учасників обговорення були цікавими, змістовними та відзначалися актуальністю питань, які вони висвітлювали під час засідання круглого столу. Так, молоді науковці обговорили основні проблемні питання у сфері кібер-страхування, що стосувалися: управління інноваційними ризиками, зокрема ризиками захисту даних; страхового покриття кібер-ризиків для фізичних і юридичних осіб; моделі страхування ризиків інформаційної безпеки страхувальника та страховика; проблем кібер-страхування з досвіду зарубіжних країн; міжнародної практики захисту страховиків від кібер-ризиків; практики захисту банківських установ від впливу кібер-ризиків; практики надання послуг у сфері страхування кібер-ризиків у Польщі; перспектив ринку страхування від кіберзагроз.

У процесі наукового диспуту студенти мали можливість не лише представляти свої наукові розробки щодо напрямків розвитку кібер-страхування, але й обговорювати проблеми, що стосуються інших видів, галузей страхування та структурних елементів страхового ринку України, із практиками у страховій індустрії.

Підбиваючи підсумки наукового заходу, завідувач кафедри фінансів суб’єктів господарювання і страхування доктор економічних наук, професор Кнейслер Ольга Володимирівна відзначила, що у ході дискусії окреслилось коло нових проблем, що також потребують свого дослідження. Кібер-страхування, яке характеризується широким спектром покриттів і захищає компанії від фінансових втрат у результаті DDoS атак, фішингу, кібер-вимагання, зараження шкідливим ПЗ, відповідальності за зберігання конфіденційної інформації та персональних даних. І що не менш важливо ─ під покриття потрапляє перерва у виробництві і втрата прибутку в результаті згаданих інцидентів. Крім того, страхові компанії пропонують такі додаткові умови: відшкодування витрат на розслідування кібер-злочинів, антикризовий піар з метою відновлення репутації, витрати на захист в суді і відновлення роботи IT-систем.

Також вчена висловила сподівання стосовно того, що сформульовані учасниками рекомендації, котрі стосуються механізму покриття витрат, що виникають у фізичних та юридичних осіб у результаті впливу кібер ризиків в умовах сучасної макроекономічної ситуації України, будуть впровадженні у практику і сприятимуть покращенню фінансового стану суб’єктів господарювання, матеріальному добробуту громадян, якості отримуваних ними страхових послуг, підвищенню рівня страхової культури в суспільстві.